Розбирають, як гарячі пиріжки: де у Вінниці отримати найзатребуванішу професію

Днями у школах Вінниччини пролунає останній дзвінок, який для випускників 9-х та 11-х класів символізуватиме не лише закінчення безтурботного шкільного життя, а й поставить перед вибором: куди йти далі, в якому навчальному закладі здобути не просто омріяний фах, а ту професію, яка б гарантувала стовідсоткове працевлаштування, достойний заробіток та відповідала запитам сучасних потреб суспільства? Не знаєте? То ходіть сюди, в Державний навчальний заклад «Вище професійне училище №7 м. Вінниці», що розташований за адресою: вулиця Київська, 118. Вас тут гостинно зустрінуть і професійно зорієнтують у виборі майбутньої професії.

Навчаються та волонтерять
Перукарі, візажисти, маляри, штукатури, швачки, кухарі, електрогазозварники, столяри – це далеко не увесь перелік напрямків та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у ДНЗ «ВПУ №7 м.Вінниці». З усіма напрямками підготовки можна ознайомитись, перейшовши за покликанням.
Ті, хто вирішує пов’язати своє майбутнє з цими професіями та отримати освіту в саме ДНЗ «ВПУ №7 м.Вінниці», отримують справді ґрунтовні знання, підкріплені потужною практичною базою. Якісному навчанню сприяє комфортна обстановка учбового закладу, досвідчений склад викладачів та майстрів виробничого навчання. Іногороднім надається гуртожиток, всі учні отримують стипендію, а під час проходження виробничої практики на підприємствах міста й області – уже й власний заробіток. І головне: більшість випускників училища запрошують на роботу ще до завершення навчання. Про це «СічНьюз» розповів директор навчального закладу Володимир Нартовський.

ДНЗ « ВПУ №7 м.Вінниці» має багато родзинок, але найвагомішою, мабуть, у цей непростий для нашої країни час є волонтерство. Розпочали цю благородну справу освітяни з учнями ще в 2014 році. Допомагають нашим військовим пошиттям речей, приготуванням їжі та забезпеченням теплом. Відтоді вже десятки тисяч вареників і пиріжків, приготовлених руками учнів, волонтери відправили для наших воїнів. За співпрацю із захисниками училище отримало чимало подяк. Зокрема, від відомого у Вінниці ГО «Мольфар», очільниця якого Юлія Вотчер особисто забирала і відвозила все приготовлене на передову. Також однією із цікавих відзнак є нагорода від Добровольчого батальйону імені Шейха Мансура Чеченської Республіки Ічкерії.
Майстри спільно з нашими учнями виконують навчальні плани і програми та водночас допомагають ЗСУ. До прикладу, є у кухарів урок виробничого навчання. От вони і готують у ці години різноманітні смаколики, – розповів директор. – На початку війни взагалі було важко з харчуванням, тому наша діяльність була надзвичайно доречною і потрібною. І йдеться не лише про забезпечення фізіологічних потреб людини в їжі, важливою є й психологічна підтримка. Адже крім тих варенків, пиріжків, які готували наші учні на фронт, дівчатка ще писали листи, побажання. Це, як відомо, неабияк впливає на підняття бойового духу.

Допомагають воїнам і швачки: відшивають розгрузки для військових, різні речі для потреб військового шпиталю, що у Вінниці. Наприклад, для поранених шиють спідню і постільну білизну, спеціальні простирадла з резинкою для зручності важкопоранених. Відшивали м’які ноші, щоб виносити поранених з поля бою, а для танкістів – спеціальні спальні мішки. Виконують усі замовлення, як тільки з’являється якийсь запит, всього асортименту й не згадати. Це постійна системна праця, адже війна породжує нескінченні потреби.
Також для шпиталю минулого року учні-будівельники ремонтували приміщення, саме той корпус, де лікуються воїни з ампутаціями.

Це все надається як благодійна допомога, тобто безкоштовно. Учні-кухарі проходили практику в їдальні госпіталю, знову ж таки, на громадських засадах. Загалом наші учні, які працюють на об’єктах, по суті заробляють кошти на практиці. Але в таких ситуаціях ми надаємо безкоштовну допомогу, пояснюємо це дітям. Вони усвідомлюють, що так потрібно, бо ці хлопці захищають сьогодні нас на передовій. І ми тут усі завдяки їм, під мирним небом.

Для нашої 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ учні-зварювальники робили буржуйки. Військові мають своє бачення, на підставі власного досвіду, які ці пічки мають бути. І за їхніми кресленнями юні фахівці зробили до 200 печей-буржуйок.
Допомогають переселенцям
Ще одна велика справа – допомога внутрішньо переміщеним особам. Адміністрація училища вже більше трьох років опікується долями переселенців з гарячих точок:
З початку війни через нас транзитом їхало дуже багато людей, які тут зупинялися в гуртожитках помитись, поїсти, відпочити. До 20 тисяч, – згадує очільник закладу. – Люди з різних умов виїздили. Їхали на захід України, на Закарпаття, але десь треба було перепочити. По 300 осіб за добу, бувало, проїжджало. Місць не вистачало. Спати тоді нам доводилося годину-дві максимум, бо телефон не замовкав просто. Наразі залишилося постійних мешканців 114 осіб. Але це здебільшого люди похилого віку, з особливими потребами, з хронічними хворобами. Часто ті, хто не має коштів на оренду житла, чиї будинки повністю знищені ворогами, їм просто уже нема куди повертатися.
Переселенці мешкають тут безкоштовно. Більше того, адміністрація закладу надає їм також безоплатну можливість щоденно один раз харчуватися в їдальні. А учні-перукарі надають безкоштовні послуги зі стрижки для переселенців, які мешкають на території закладу. І, знову ж таки, це «два в одному»: практика майбутньої професії та добра справа.
Для людини похилого віку з мінімальною пенсією, яка ще й змушена залишити рідну домівку, така підтримка сьогодні – як рятівне коло.
Сучасна практична база готує крутих фахівців
Отримати міцні знання, підкріплені потужною наочністю, учням допомагають навчально-практичні центри. Свого часу компанія «Śnieżka-Україна», за підтримки Міністерства освіти і науки України, сприяла відкриттю навчально-практичних центрів «Śnieżka» у професійно-технічних навчальних закладах України. У Вищому професійному училищі №7 м. Вінниці подібний центр працює з 2017 року.

Така співпраця дозволяє навчати молодь за передовими технологіями, використовуючи сучасні лакофарбові матеріали. Окрім того, на базі центру проводяться семінари, майстер-класи, фахові конкурси. До нас приходять підприємці, які працюють із цією продукцією, й наочно демонструють, як можна працювати із шпаклівкою, фарбою та іншими матеріалами, – продовжує Володимир Юрійович.

У 2020 році училище брало участь у державній програмі зі створення навчально-практичних центрів. Держава профінансувала закладу 700 тисяч гривень. Ці кошти використали для створення навчально-практичного центру «Зварювальник».
Ми закупили справді професійні зварювальні апарати австрійської компанії «Fronius». Сьогодні не соромно ані перед учнями, ані перед батьками. Це сучасне, надійне, безпечне для дітей обладнання, яке використовується провідними компаніями.



Зараз заклад створює лабораторію кухарів. А точніше – модернізує існуючу:
Час іде, все змінюється й модернізується. Плити старого зразка споживають багато електроенергії, що на сьогодні є неприпустимим. Отож ми закупили сучасні індукційні плити, які дозволять економно використовувати електроенергію. До того ж, для кожної дитини – це окреме робоче місце. Закупимо спеціальний посуд для плит, плануємо зробимо витяжку. Все, щоб діти могли навчатися і стати тими кухарями, які прийдуть на роботу в ресторани і будуть розуміти, як працювати із сучасним обладнанням, уміти працювати з сучасною технікою. А підприємство, в свою чергу, не витрачатиме час на навчання людини «з нуля».





Найпопулярнішою професією щороку стає професія перукаря та візажиста. І вже нікого не дивує, що цим займаються і чоловіки. Обирають цю спеціальність хлопці і в ДНЗ «ВПУ №7 м.Вінниці». До прикладу, один із випускників, Андрій Зборовський, сьогодні став досить успішним фахівцем у цій галузі, має власний бізнес, але не забуває, де здобув ази омріяної професії. Він за нагоди відвідує училище, спілкується з викладачами та майстрами, із радістю відгукується на запрошення адміністрації закладу щодо проведення майстер-класів для майбутніх перукарів.
«Як гарячі пиріжки»
Всі випускники училища стовідсотково знаходять роботу, найчастіше – вже під час виробничої практики. Це робота з досить непоганим заробітком, як для молодого фахівця.

Професію електрозварника я називаю «подарунком долі» для чоловіка. Та що казати, коли й навіть дівчатка вчилися у нас цій спеціальності. Електрозварники – це сьогодні як «гарячі пиріжки». Я ще не встигаю їм вручити диплом, їх уже «розбирають» підприємства. На старті зварник заробляє 25-30 тисяч гривень зарплатні, – зауважує директор.
Тому є надія, що відійде у минуле ця пострадянська практика отримання вищої освіти для того, щоб диплом припадав пилом. І українці все ж зрозуміють, що краще та професія, яка приносить практичні знання, користь та заробіток.

Погодьтесь, що негативний, штучно створений імідж профтехів поступово змінюється. Сучасні заклади професійно-технічної освіти – вже інші, з іншою філософією та іншими підходами. Яскравим спростуванням стереотипу про те, що профтехосвіта «непрестижна», є ДНЗ «ВПУ №7 м.Вінниці». Це той осередок знань, що готує та готуватиме тисячі молодих фахівців, які роблять нашу країну кращою.

Відвідавши заклад, поспілкувавшись з адміністрацією, викладачами та учнями, упевнено можу сказати, що саме у ДНЗ «ВПУ №7 м.Вінниці» здобувати професійну освіту цікаво та престижно, а після завершення війни – ще й надважливо. Бо сьогоднішні учні – це ті фахівці, які завтра будуть швидко та якісно відбудовувати все те, що зараз намагається знищити ворог.
До відома абітурієнтів
ДНЗ “ВПУ №7 м.Вінниці запрошує на навчання!
Приймальна комісія працює з 26 травня до 29 серпня. Режим роботи: понеділок – п’ятниця – з 8-00 до 17-00, субота – з 8-00 до 13-00. м.Вінниця, вул. Київська, 118. тел. (0432) 61-42-21, (0432) 66-43-51, (099) 093-61-51.
Оксана Нікітіна, “СічНьюз”