На Донеччині загинув «Гнат», який за мужність отримав відзнаку Президента
Сьогодні, 17 серпня, Вінниця прощається із двома Героями, які загинули під час захисту Батьківщини.
Руслан Гнатюк. Пішов добровольцем
Руслан Гнатюк народився 5 квітня 1979 року у Вінниці. Після закінчення школи №26 здобув професію автослюсаря. Працював на підприємстві «Ларіс» та Вінницькій харчосмаковій фабриці електрогазозварювальником.
Руслан Анатолійович добровільно долучився до ЗСУ влітку 2025 року. Отримав позивний «Гнат». Службу розпочав стрільцем у 120-й окремій бригаді тероборони, а згодом продовжив її у 3-й окремій штурмовій бригаді. За мужність у боях отримав звання молодшого сержанта та був удостоєний відзнаки Президента України «За оборону України». Загинув 30 липня 2026 року поблизу міста Лиман (Донецька область). Руслану було 47 років.
Рідні полеглого кажуть, що він ніколи не ховався від армії й відкрито йшов назустріч своїй долі. Як згадує братова полеглого Захисника Ірина, усі знали Руслана як веселого й надзвичайно чуйного хлопця. В його душі не було місця для злості чи заздрощів. Понад усе Руслан цінував родину. Він дуже любив свого брата, тішився племінникам.
Олег Постовий. Захищав Слов’янський напрямок
Олег Постовий народився у Вінниці 23 грудня 1972 року. Закінчив школу №1 та здобув музичну освіту за класом баяна. Закінчив Вінницький залізничний технікум (нині – транспортний фаховий коледж) та пройшов строкову армійську службу. Далі виготовляв меблі, працював експедитором і трудився на багатьох підприємствах. Останнім був завод із виготовлення бетонних розчинів. Олег був люблячим батьком донечки.
Олег Анатолійович пішов до ЗСУ у грудні 2024 року. Мав звання сержанта. Воював у складі 70-ї окремої бригади підтримки на пекельному Слов’янському напрямку. Загинув 13 серпня 2026 року у 53 роки.
Брат Героя Юрій каже, Олег був життєрадісним, щедрим, людиною слова та діла, яка завжди була готова віддати останню сорочку. Для нього він був не лише старшим братом, а й найкращим другом і порадником. За словами Юрія, брат чудово грав на багатьох музичних інструментах, хоча й нечасто тішив своїм виконанням.
Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
Читайте також:
Володимир ПРИСЯЖНЮК, «СічНьюз»
