Загинув Юрій Зелений, відомий у Вінниці як рекрутер і тренер з брейк-дансу  

На жаль, Вінниця знову прощається із трьома Героями. Сайт «СічНьюз» підготував матеріал за повідомленнями територіальної громади.

Юрій Зелений

Народився Юрій Зеленний у Вінниці пешого серпня 1983 року. Закінчив 9-у школу, Вінницький національний технічний університет і Вінницький інститут економіки Тернопільського національного економічного університету. Був підприємцем і тренером з танців.

На початку повномасштабного вторгнення служив головним сержантом, інспектором із військового рекрутингу Вінницького ТЦК і СП. Згодом воював у 59-й окремій штурмовій бригади імені Якова Гандзюка. Після бою 8 травня 2024 року Юрій вважався зниклим безвісти. Днями підтвердилося, що 40-літній Захисник загинув біля села Первомайське (Покровського району Донецької області).

У пам’яті тих, хто знав Юрія до війни він назавжди залишиться найкращим вчителем, який умів захопити дітей мистецтвом танцю. Він захопився брейк-дансом у 15 років. Не лише сам досягнув вершин, а й підготував сотню вихованців, які показували достойні результати на змаганнях всеукраїнського рівня. Юрій прищепив любов до хореографії й старшій донечці, якій зараз 14. Молодшій доньці зараз три роки.

Церемонія прощання з Юрієм Зеленим відбудеться сьогодні, 31 серпня, о 14:40 – у стінах Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Чин поховання Воїна розпочнеться о 15:40 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Антон Висоцький

Народився Антон у Вінниці 22 лютого 1990 року. Батьки покинули світ, коли йому було лише 6 років. Дитину виховувала тітка. Після закінчення 32-ї школи Антон опанував спеціальність слюсаря-електрика з ремонту електроустаткування у ВПУ №11. Отримав диплом інженера у Вінницькому національному технічному університеті (заочно). Працював у компанії «Вольтаж груп».

Долучився до ЗСУ в 2023 році. Пройшов військовий вишкіл у Великобританії. Служив у лавах 71-ї окремої єгерської бригади.  Був навідником розвідувальної групи. Свій останній бій прийняв 20 листопада 2023 року. Це  сталося поблизу села Новопрокопівка (Пологівського району Запорізької області). Антон навічно залишився 33-літнім.

Двоюрідний брат полеглого Олександр розповів, що Антон хотів пізнавати нове, щоб бути кращим у своїй справі. Мав розвинене логічне мислення та організаторські здібності. Мріяв збудувати будинок, виростити сина, посадити дерево.

Церемонія прощання з Антоном Висоцьким розпочнеться сьогодні, 31 серпня, о 14:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Поховають воїна о 15:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Андрій Ковальов

Народився Андрій Ковальов 16 грудня 1980 року у Гнівані, де пройшли шкільні роки та навчання у професійному ліцеї. Після цього юнак  переїхав до Вінниці.

Працював на фірмі з виготовлення дверей, а до мобілізації у ЗСУ – робітником у відділенні «Укрпошта». Андрій Ковальов захоплювався українською рок-музикою, любив читати, переважно обирав історичну літературу. Був доброю та чуйною людиною.

Долучився до війська цього року. Воював у складі 141-ї окремої механізованої бригади на посаді стрільця-помічника гранатометника. Загинув 21 серпня поблизу села Андріївка-Клевцове (Волноваського району Донецької області). Йому було 44 роки.

Як розповідає мати Небесного Воїна Тетяна, у трирічному віці Андрій пережив велике горе – помер його батько. Це позначилося на всьому його житті. Він тягнувся до людей, був безвідмовним. Прагнув стати надійною опорою для свого сина.

Поховали Захисника вчора на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять полеглим Захисникам України!

Володимир ПРИСЯЖНЮК, «СічНьюз»