Нікому не відмовляв у допомозі: Вінниця проводжає «на небо» Олександра Живилка

Олександр Живилко народився 19 червня 1984 року у Вінниці. В його сім’ї було ще троє дітей. Зростали без батька, тому середню освіту хлопчику довелось здобувати у Жмеринській школі-інтернаті. Про це інформує сайт міськради Вінниці.

Олександр Живилко захоплювався спортом. Грав у футбол, був серцем компанії. Вивчився на столяра, працював на будівництві. Разом із цивільною дружиною виховував доньку.

Пішов до ЗСУ взимку 2023 року. Воював  у лавах 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Дослужився до звання молодшого сержанта та посади командира гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки.

Після бою 22 березня понад 2,5 роки вважався зниклим безвісти. Але, на жаль, дива не сталося. Життя Олександра обірвалося поблизу села Богданівка (Бахмутського району Донецької області). Йому було 38 років.

Як розповідає сестра полеглого воїна Наталя, Олександра знали його як добру та щедрої душі людину. Він ніколи та нікому не відмовляв у допомозі. Для родини мріяв збудувати будиночок, в якому панували б любов і злагода.

Церемонія прощання з Олександром Живилком розпочнеться сьогодні о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана Захиснику України!

Читайте також:

Втрата ноги не заважає ветерану грати в футбол і викладати фізпідготовку

На війні загинув син відомої вінницької журналістки

Володимир ПРИСЯЖНЮК, «СічНьюз»