Небесним Воїном став Андрій Білий, який врятував своїх побратимів 

На жаль, стало відомо про смерть ще двох Захисників із Вінницької області. Сайт «СічНьюз» зібрав матеріал за повідомленнями територіальних громад.

Андрій Білий (Тростянець)

Небесним Воїном став житель села Тростянець Андрій Білий, 1976 року народження. Сьогодні, п’ятого червня, зустріли «живим коридором» траурний кортеж з тілом померлого.

У 1993 році Андрій Білий закінчив Тростянецьку середню школу. Після її закінчення пішов працювати в колгосп помічником тракториста. В 1994 році був призваний в армію. В 1996 році звільнений в запас в званні старшого сержанта.

Повернувшись в рідне село, працював ковалем в колгоспі. Згодом Андрій присвятив своє життя домашньому господарству. Мав у своєму коней, до яких відчував особливу любов, про яку знали усі жителі Тростянця та навколишніх сіл. У 2001 році Андрій одружився. У 2002 році у пари народилася донечка Діана, а згодом син Павло.

З квітня 2015 р. по жовтень 2016 р. Андрій Білий приймав участь в АТО на території Луганської та Донецької областей (в складі в/ч В0425), за що був нагороджений відзнаками.

Після повернення з АТО Андрій почав працювати в лісництві. У квітні 2022 році був мобілізований до лав ЗСУ в/ч А2287. Воював на Херсонському напрямку в селі Кринки. Під час переправи через Дніпро потрапив під ворожий обстріл. Хоробро рятуючи життя своїх побратимів, отримав важкі поранення.

Нагороджений медалями: «За оборону України», «За жертву крові в боях та за волю України». Після лікування продовжив службу у м. Гнівань, згодом Андрія відкомандирували на Житомирщину, а пізніше – на Львівщину.

Владислав Комарук (Теплицька громада)

Теплицька громада зустріла і провела в останню земну дорогу земляка, який загинув за Україну – Владислава Комарука, жителя села Мишарівка.

Провести Героя в останню дорогу зібралось майже все село. Багато людей з населених пунктів громади зустрічали і проводжали траурну процесію живим коридором, ставши на коліна та встеляючи дорогу квітами.

Народився Владислав 12 листопада 1998 року в селі Мишарівка, там пройшли його дитинство та юність. Після закінчення Теплицької школи №2 продовжив навчання у Верхівському аграрному коледжі та отримав спеціальність агронома.

У 2018 році був призваний на строкову службу до Нацгвардії України. У мирному житті Владислав працював на ремонтно-будівельних роботах. Був щирою, доброю, відкритою, трудолюбивою і позитивною людиною. В 2022 році одружився, а у жовтні того ж року у молодої сім’ї народився син Артем.

Але Владислав не встиг насолодитися сімейним життям і народженням сина. Бо в листопаді того ж 2022 року приєднався до лав ЗСУ по мобілізації. Пройшов навчання та підготовку в Німеччині. Служив оператором відділення протитанкових ракетних комплексів у складі 47-ої окремої механізованої бригади. Разом з побратимами стояв в «гарячих» точках на різних напрямках.

В серпні 2023 року на Запорізькому напрямку боєць отримав важкі поранення та після лікування і тривалої реабілітації повернувся у стрій. Далі Авдіївський напрямок – один з найгарячіших на карті бойових дій. В лютому 2024 там відбувалися запеклі бої, і ворог намагався вибити наші підрозділи із займаних рубежів.

Ті бої стали роковими для Владислава. З лютого 2024 року він не виходив на зв’язок і вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бередичі Покровського району Донецької області.

У рідних до останнього жевріли віра і надія, що живий і перебуває в полоні. Проте сподівання не виправдалися…

Стало відомо, що свій останній бій за волю і незалежність України Владислав прийняв 25 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі села Бередичі. Тоді воно було важливою позицією під час боїв за Авдіївку. Отже, Воїну навіки 25.  Вдома Владислава не дочекалися дружина та маленький син Артемко, батьки та брат.

Щирі співчуття рідним і близьким Героїв. Вічна пам’ять і слава вірним синам України.

Читайте також:

На Вінниччині пішли із життя два Захисники, які воювали з часів АТО

Врятували життя важкопораненого, який зазнав ушкоджень від влучання безпілотника

Володимир ПРИСЯЖНЮК, «СічНьюз»