Разом із першоцвітами у лісах Вінниччини оживають перші їстівні гриби. Саме вони, такі чудернацькі та із змошкуватими шапочками, змушують любителів тихого полювання діставати кошика та ваблять у ліс.
Рідкісний сморж важко знайти
Зморшкову шапинку знайти не так просто, але грибарка із Жмеринщини Марина Бунько поділилася секретами із «СічНьюз».
Тричі вже сходила цьогоріч за сморжами, трохи душу відвела. Крайній раз – перед цим снігопадом. Коли зайшла до лісу весною, а вийшла взимку, – розповіла вона.
Саме так – сморжами – називають цей гриб на Вінниччині. А ще – зморшком, сморчком. Верпа – це латинська назва, в якій «ver» означає «весна». Як підтвердження того, що гриб першим з’являється навесні.
За професією Марина – вчителька початкових класів, зараз перебуває у декретній відпустці з донечкою. Проживає у селі Міжлісся колишнього Барського, нині – Жмеринського району Вінниччини.
Навіть із назви населеного пункту зрозуміло, що лісів у цьому краєві вдосталь. А любов до грибарства у неї – від покійного батька. Тому у свої 28 років дівчина має багаторічний стаж збору грибів, ще з раннього дитинства.
Тато найкраще знався на грибах. Це було його улюблене хобі. Він збирав багато видів грибів для родини та на продаж. І я від нього це перейняла. Але сморжі почала збирати не дуже давно. Зацікавив мене цей гриб, бо він досить рідкісний, його важко знайти, на відміну від інших. От підосиковики, опеньки чи сироїжки є практично у кожному лісі.
Найбільший «улов» – двісті сорок сморжів
Жінка почала збирати інформацію, де зростають ці весняні гриби, у яких лісах.
Зморшкову шапинку можна знайти у листяних та мішаних лісах. Зростають біля осики, берези, рідше – тополі. Знаю локацію, де є також ялина. Сморжі люблять освітлену ділянку, певну вологість, в інших умовах не ростимуть. Потрібно добре пройтися лісом, щоб знайти сімейку сморжів. Саме так вони живуть, групами. Цього року сморжі досить рано з’явилися. Іншими роками, бувало, у квітні, після Великодня, і навіть у травні прокидалися. Був рік, що їх не було зовсім.
Марина має звичку рахувати, скільки сморжів знаходить за один похід до лісу. Щороку «улов» збільшується, але якщо порівнювати з іншими грибарями, то до рекорду ще далеко.
Двісті сорок сморжів на один раз зібрала, але це мало. Вони уварюються, і для страви виходить не так багато.
Смакують з вершками та цибулею
Марина розповіла, що готувати сморжі зовсім просто. Спочатку слід відварити грибочки хвилин п’ятнадцять, злити воду, промити. Далі – готувати на пательні, підсмажуючи на олії, потім додати шмат масла, вершки або сметану, порізану цибульку. І, звісно ж, сіль та спеції за смаком.
У мережі досвідчені грибники розповідають, що сморжі можна споживати сирими. Але я не ризикувала, – зізнається Марина.
Інші весняні гриби
Сморжі – досить упізнавані. Навіть якщо грибочки трохи відрізняються за кольором через умови зростання чи вік, їх все одно неможливо сплутати з іншими.
Раніше любителька грибів збирала та вживала в їжу строчки. На вигляд дещо схожі із шапинкою, але насправді це зовсім інший гриб. Але потім дізналася, що він належить до умовно їстівних, може погано впливати на організм. І відмовилася від цього представника царства грибів.
А от інший весняний дар лісу – саркосцифу – радо бере до кошика разом із сморжами. Це досить яскравий, червоного забарвлення грибочок, дуже гарний з вигляду.
Його їдять, але я не готую. Він маленький, чашечкоподібної форми. І його важко відмити, попадається бруд під зубами. Але як прикраса він чудовий, – каже співрозмовниця.
І додає, що грибарі висушують саркосцифу, перетирають на порошок і присипають ним ранки, укуси. Адже цей гриб діє як природний антибіотик. А ресторани ганяються за ним як за справжнім делікатесом.
