«Першим приходив на допомогу»: Вінниця прощається із Олександром Бортником

Олександр Валентинович Бортник народився 15 червня 1982 року у селищі Стрижавка (Вінницька область). Згодом його родина переїхала до Вінниці. Після закінчення школи №23 він почав працювати.

Олександр здобув вищу освіту на заочному відділенні Вінницького національного аграрного університету. Переважно робив у будівельній сфері. Мав родину. Був батьком сина і доньки, яким зараз 20 і 14 років, інформують у міськраді.

Олександр Бортник долучився до ЗСУ восени 2024 року. Отримав позивний «Художнік». Воював на Донеччині у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади. Був водієм гранатометного відділення роти вогневої підтримки. Загинув 15 березня 2025 року поблизу села Андріївка (Волноваського району). Олександру Валентиновичу навічно залишилося 42 роки.

За словами побратимів, Олександр був відважним воїном, який завжди першим приходив на допомогу. Як каже дружина полеглого воїна Людмила, чоловік не мав часу на власні захоплення чи відпочинок. Коли не стало батька, він став надійною підтримкою для важкохворої матері, яка шість років не підводиться з ліжка. За словами дружини, Олександр ніколи не здавався, зберігаючи у серці оптимізм, світло, доброту та щирість.

Сьогодні, 15 жовтня, Вінниця прощається із Олександром Бортником. Чин поховання воїна відбудеться о 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглому Захиснику України!

Читайте також:

Незрячий ветеран війни навчає гончарству всіх охочих

Вінничани прощаються із Віктором Корезіним, який рік тому загинув під Покровськом

Володимир ПРИСЯЖНЮК, «СічНьюз»