Лавандове поле, посіяне у перші дні війни, вирощують у селі вінничани

Ще кількадесят років тому про лаванду старше покоління українців чуло лише із рядків популярної радянської пісні Софії Ротару. І справді, раніше в Україні ця декоративна та пахуча рослина росла лише у Криму. Але через глобальне потепління та зміну клімату українські землі все більше заполоняють теплолюбні рослини. Серед них і лаванда.

Справжня лавандова лихоманка

Сизо-зелені кущики із серпанком бузкового квіту цінуються за неймовірний та стійкий аромат, декоративність, посухостійкість та лікарські властивості. Всім відома седативна дія квітів лаванди, а у бабусь вона стала популярним засобом від молі. Однак справжній бум на лаванду виник завдяки моді на фотосесії та розвиток зеленого туризму.

Працьовиті фермери, садівники та бізнесмени швиденько взяти це до уваги – і колишні житні ниви зацвіли лавандовими рядами. І як наслідок – типові пейзажі українського села можна уже сплутати з французьким Провансом. Лавандова лихоманка кілька років тому справді захопила регіони України, а оскільки конкуренція стала серйозною, то до послуг відвідувачів лавандових полів почали вигадувати різноманітні цікавинки.

Це фотозони, костюми напрокат, послуги професійного фотографа, екскурсії, за окрему плату – збирання квітів лаванди, викопування кущів чи купівля різноманітної продукції, пов’язаної із лавандовими квітами. Це ароматичні саше, косметичні засоби, лавандова олія, приправи та навіть солодощі з лавандою.

Отож, щороку у червні-липні (сезон цвітіння залежить від погодних умов) розпочинається лавандова фотосесія. Цілі традиції фотографування та любування-вихваляння світлинами у соцмережах змушують дівчат чи молоді пари чепуритися, одягатися у стилі французької пастушки або кантрі, брати у кошик пляшку вина, багети та їхати на лавандові поля фотографуватися.

А кожна порядна ґаздиня за справу честі має купи собі на ринку, лавандовому полі чи навіть замовити в інтернеті лавандовий букет, пучок чи навіть снопик. Це щоб потім довго думати, що з ним робити. Логіка української жінки залізна: усі купують, хіба я гірша? І цей основний пусковий механізм купівельного інстинкту спрацьовує щороку безвідмовно.

Замість малини посадили лавандовий «Схил»

Молоде лавандове поле площею майже пів гектара вирощують у селі на Вінниччині, Діана та Євген Гудзовські. На занедбаній ділянці, яку отримав чоловік у спадок, зараз зростає приблизно три тисячі кущів. Спочатку вони важко очищали та прибирали все, вирівнювали та переорювали ґрунт. Думали вирощувати ягоди, але потім прийшла ідея створити лавандове поле.

Євген та Діана вирішили, що лаванда – це два в одному: користь для ментального, фізичного здоров’я та неймовірна краса й естетика. А тоді взялися реалізовувати задум.

Лаванду подружжя вирощувало з насіння самостійно: спочатку взимку посіяли зернята, після сходів – розпікірували та розсадили сіянці. І все це – вручну, без застосування будь-якої техніки, удвох із чоловіком. Працювали у чотири руки, як жартує Діана. Хоча насправді роботи зроблено та робиться чимало.

Наше поле розташоване на схилі, тому і назву таку ми придумали: «Схил». Знаходиться поле за 18 кілометрів від Вінниці, по Немирівському шосе, село Чавульське. У пік цвітіння приїжджають полюбуватися красою родичі, сусіди, знайомі. Навіть ті, хто був за кордоном, приїжджали сюди і дуже схвально відгукувалися про наше поле.

Сіяти лаванду треба взимку

Діана розповіла, що посіяли лаванду вони незадовго до початку повномасштабної війни. Отож, їхній «Схил» – ровесник війни… А ще господиня поділилася секретами, чому сіяти лаванду варто в холодну пору:

Треба сіяти насіння взимку на сніг, адже воно має пройти стратифікацію. Обов’язково, бо в протилежному разі нічого не буде. Я проводила експеримент: купувала в магазині в пакеті насіння, навіть потримала в холодильнику, як по інструкції – місяць, потім висіяла, але жодна насінина не зійшла. Має бути такий природній процес стратифікації холодом.

Гудзовські купили суху лаванду у великій кількості, струшували вручну насіння, просіювали. І весь їхній будинок вже тоді пропахся ароматами квітів.

Потім це все зійшло густою щіткою сіянців, таких малюсіньких-малюсіньких. Почалася війна, всі були у розпачі… І ми ще приймали рішення, що ми будемо з цим робити далі. Але вирішили залишитись вдома і, оскільки планували щось таке гарне виростити, продовжити цю справу.

Обрізка, догляд та любов

Сіянці обережно, щоб не пошкодити кореневу систему, розпікірували та розсадили. А вже восени три тисячі найбільших кущів вінничани успішно висадили на поле.

Ділянка потребує постійної ручної обробки від бур’янів, адже лаванда дуже чутлива до хімії, трьох обрізувань – капітальне весняне, осіннє та під час збору квітів. Якщо не стригти та не формувати кущі, вони не будуть гарно виглядати та рясно квітнути. А ще у міжряддях посіяна травичка, яку також потрібно регулярно обкошувати.

У перший рік для того, щоб зібрати невеличкий букетик на грам двісті, потрібно було з десяток кущів обрізати. А от зараз ми збираємо 400 та більше грамів тільки з одного куща, – зізнається Діана.

Лавандова кава, лимонад або просто букет

Наразі – сезон збору лавандового урожаю. Здебільшого господарі продають пахучі квіти оптом або на зріз, саше, сухі букети. Адже, як сухоцвіт лаванда дуже гарна, довго зберігається та наповнює приміщення цілющим ароматом літнього вечора та домашнього затишку. У букетах лаванду можна комбінувати з іншими рослинами, приміром, із бавовною, каже співрозмовниця:

Окрім гарного аромату, лаванда має цілющі властивості для організму. Тому і прогулянка полем і букет, який можна пом’яти і понюхати в будь-яку пору, не тільки влітку мають заспокійливий ефект. Ці властивості знижують рівень тривожності і стресу, а це особливо актуально в наш час. Корисна квітка і для дитячої нервової системи. Наша найменша півторарічна донька, буває, спить прямо там, на полі, поки ми щось робимо. А старші діти після перебування там також мають міцний сон вночі. Лаванду можна додавати в чай та каву, робити лавандовий лимонад. Тому, окрім просто краси, ми би хотіли нести користь людям, і дарувати трохи заспокоєння в нелегкі часи, – зізнається Діана.

З міста – в село?

А ще дівчина розповіла, що вони з чоловіком мають чимало планів не лише на лаванду, а навіть мають думки про життя у селі:

Хотілося б, щоб українські села відроджувалися. Ми щиро віримо в це, адже є позитивна тенденція. Молодь все частіше обирає для проживання старі хати та земельні ділянки, приводить там все до ладу, робить реставрацію будинку, в сучасному стилі, але з нашими українськими мотивами.

Тому і молоде подружжя Гудзовських мріє побудувати у селі будинок, посадити сад із гортензіями. Дуже хочуть удосконалити лавандову локацію, щоб зробити її цікавішою для відвідувачів,  а ще – виготовляти лавандову олію. Але поки головне для них – це їхня спільна справа, спокій та щастя, яке дарує їм та їхнім донечкам відвідування поля біля самісінького лісу, у тихому селі, подалі від шуму міста та тривог…

Такий дружний тандем обов’язково справиться з усіма викликами. До того ж, підростають помічниці-донечки: Аліса, Поліна та Яніна. І батьки впевнені, що з донечками родинна справа розквітатиме щороку, у прямому та переносному сенсах.

Читайте також:

Тунель кохання: як радянська військова таємниця стала романтичним феноменом

Бригантина і Замкова гора стали топовими місцями відпочинку вінничан

Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз», фото Діани Гудзовської